книжковий супермаркет. я і консультант.
- день добрий, а у вас є майн кампф?
(реакція миттєва)
- нема.
- а... коран?
шо найцікавіше, він ніби й не здивувався. все одно по мені видно, шо коран я питаю не для себе. зате майн кампф справді хотілося б у нормальному виданні з палітуркою й гарними сторіночками, бо ношуся, як якась дурна, з роздруківками =(
а коран, кстатє, є. і просто так, і з коментарями, і красівий дорогий, і не дуже.
з того всього купила собі дві книги мертвих - єгипетську й тибетську. не знаю насправді, нашо, просто захотілося - і біс із тим, шо часу на читання різного лівого (враховуючи особливо, шо ніцше мене чекає вже понад місяць) майже нема. нехай будуть у хаті, то корисна штука.
до речі. з того всього зареєструвалася на тематичному форумі - вони досліджують історію питання, у правилах написано, шо будь-які неонацистські випадки заборонено. гарні діти...

[404x579]

[395x630]

[495x699]

[443x699]

[455x699]

[487x699]

[506x699]

[482x630]

[684x511]

[455x698]

фоток натибзено з різних ресурсів - з того самого форуму, з одного жж, лінк на який знайшла в одному блозі, чи з отакої галереї.
знаєте, є в цих моложих людях шось неймовірно прекрасне. я хочу, шоб мої діти - коли вони будуть, коли вони вже вмітимуть думати - так носили українську символіку, з таким світлом в очах слухали український гімн, були такими гордими від того, шо вони - українські діти. і най би скільки не порівнювали гітлерюгенд із піонерською системою, все-таки вони принципово різняться, починаючи вже від найгрунтовнішого, найпринциповішого моменту національності.