транслітера пише:

Черговий “випуск” бук-арту - це спроба проілюструвати (знову вірш) безсмертне творіння Андруховича. Тобто дві строфи із безсмертного творіння. Але при тому проілюструвати так, щоби картинки не відволікали увагу від тексту.

від тексту справді не відволікає. більше того - змушує вдивлятися в текст.
клікайте - і воздасться вам. і не ведіться, коли воно запропонує вам зменшити картинку - тільки повнорозмірна вона виглядає так, шо аж дух перехоплює, все інше - марнота.

[показать]

ОПІВНІЧНИЙ ПОЛІТ З ВИСОКОГО ЗАМКУ

авжеж не райський сад не світять помаранчі
загублено стежки і втрачено сліди
а все що є у нас ліхтарик на підзамчі
і треба нам туди

збігати у пітьму яка непевна втіха
чи виросте вогонь
коли позолотить найменша іскра тиха
розсипаний пісок розрив поміж долонь

і тісно між дерев і темно в сьому граді
і тягнуться до нас обуджені гілки
та крізь нічне зело що пнеться на заваді
злітаємо з гори злітаємо таки

і жодної зорі лиш доторки тернові
і де ще той ліхтар чи світиться йому
подряпини легкі падіння варте крові
і навіть без надій
і навіть у пітьму

бо хто на світі ми
за сімома шляхами
шукаємо любов як золото в ріці
закрито всі доми
спідниця з реп’яхами
і скалка
на щоці
(с) Юрій Андрухович