радісний віршик, упорядковує поганий настрій

аха, бодлер узагалі позитивно впливає на психіку =)

цілком згоден, я давно кохаюсь на темній культурі

/і чого в мене таке дурне бажання спитати як воно, зручно кохатися на темній культурі? :)/

до речі, мені сьогодні розповіли, шо бодлер цікавився гностицизмом, і багато особливостей декадентизму саме звідти. наприклад, прагнення до штучності, яка єдина може звільнити від природного зла.
а ще, виявляється, ніцше читав бодлера. і його ідея надлюдини опосередковано пов'язана із бодлерівською ідеєю денді (ага, мені теж здавалося, шо з денді все просто, а мсьє шарль перевів цей тип мало не у статус метафізичної категорії...).

я не прихильник Ніцше, але декадентска штучність іноді впливає на певні моменти життя й допомагає гідно їх переповзти, прапор декаданса я піднімаю дуже зрідка, та він завжди у шухляді, бо знає, коли знадобиться
отже зручно, темна культура протидіє фальшивому гламуру, а посередині з-за легких хмаринок променіє життя звичайної людини

хм... цікава інтерпретація декадентизму. а бодлер колись навіть есе про макіяж написав... бо денді мусить грати, денді мусить бути штучним, "денді мусить спати перед дзеркалом".

до біса денді, я навіть уявляти не збираюсь, що то за гуси

це один з ключових концептів декадентської філософії =)

тоді моя декадентська частинка власної філософії обійдеться без одного з ключових концептів)

ти як всігда заставіла мене думать =)

о, а скільки я про це думала-передумала за вчора...

Я люблю "Вампир".
Прекрасный поэт...