він помер всього-навсього рік і дванадцять днів тому.
знову починаю про нього думати. дуже, дуже талановитий і дуже теплий автор - навіть його милий здоровий цинізм гріє. і не тому, шо я намагаюся писати диплом про нього - навпаки, диплом це наслідок того, скільки я про нього думаю і як мені від нього тепло...

знайшла отакі дрібні штучки. із автографами =)
усіх сьогодні не викладу, бо багато-багато. але якісь ключові...

[349x480]


[351x480]


[349x480]


[351x480]

/ой, а ця взагалі фантастична... але там треба знати передісторію. батько курта воннегута - курт воннегут-старший - двадцять років водив машину без посвідчення... він був смертельно хворий, а його дружина наклала на себе руки, тому старий воннегут не дуже переживав з того приводу. якось його зупинили за проїзд на червоне світло, і виявилося, що його водійське посвідчення вже двадцять років недійсне. молодший воннегут пише: «знаєте, що він сказав поліцейському, який його зупинив? «ну то пристрель мене». ось що він сказав»/
[350x480]


[352x480]


[353x480]


[352x480]


[352x480]


[350x480]


[352x480]