що більше читаю бізнес-лінч, то сильніше в мені проростають два бажання:
1) відсканувати меню "криївки" і надіслати їм, най бісяться
і
2) зробити шось дуже схоже, але літературне. і говорити графоманм, яку насправді хуйню вони пишуть.

перша ідея просто тому, шо з лєбєдєвим я в деяких принципових моментах не погоджуюся. але якшо врахувати, шо він мене все-таки розуміє, шо він так само ненавидить бездарів і шо він у цьому зовсім безкомпромісний... лєбєдєв класний. таких людей треба берегти, бо їх зовсім-зовсім небагато. а шо імперський шовініст (ги, як смішно звучить) - ну, шо з тим зробиш, я на його місці теж би була імперською шовіністкою... я з радістю буду українською шовіністкою, як тільки можливість з'явиться.

друга ідея вкрай насущна. неймовірно вітально важлива. я ще не знаю, як її зреалізувати (створювати спільноту і критикувати стішочге - фігня, крім того, доведеться читати ще більше графоманії, ніж я й так читаю; на літфорумі нормального лінчу не виходить - не встигнеш обматюкати графомана, як прибігає табун таких самих ображених і починає з ним сюсюкатися; коротше, атака бездарності на планету в повному розквіті). я не дуже знаю, чи треба воно людству, хоча все-таки треба - досвід показує, шо графомана можна заматюкати до тої межі, за якою писати він припинить. але хочу чогось такого. більше, звичайно, хочу кулемета, але це вже з галузі фантастичних романів і містичних трилерів (о, прикиньте сюжет - критик-месник ходить з кулеметом і розстрілює різних бездарів, які публікують свою ніц не варту мазанину... /диявольський сміх/).
еххх...