з ним важко, але він того вартий. сподіваюся, у мене вдається...

Mikroliryka
Grochowiak Stanisław

Kochając drzewa, kocham je głównie w słojach,
Kochając ptaki, kocham je ściśle w kostkach -
Nie to,
Co w kształcie,
Lecz to,
Co w szumiącej,
W gęstej jak syrop mikroliryce materii.

Gdy o księżycu - to mówić łyżką od soli,
Gdy o słowikach - to znać kaniony ich gardeł,
Gdy o miłości - to kłaść w milczeniu na stolik
Włosy twoje osobne
I twarde.

/Мікролірика

Люблячи дерево, в ньому люблю стояння,
Люблячи птахів, люблю тонкі їхні кості -
Не те,
Що видно,
А те,
Що в шумливій,
В густій як сироп мікроліриці матерій.

Коли про місяць - то мовити сріблом ложки,
Про солов'їв - то знаючи кратер горла,
А про кохання - то класти на столик мовчки
Пасмо твого волосся
Твердого./