метафора перша. михайла бриниха (на якого я вчора намагалася написати типу рецензію).

...сучасний роман потребує, щоб автор не вдавався до тисяч метафор, а хапав те, що лежить під рукою; якщо це метафора - о'кей, пощастило. Я теж так зроблю. Оно в мене на кухні є фіточай, який називається ″Енергійний″. Він досить бридкий на смак, я взагалі не знаю, як це можна пити. З іншого боку, в нього є назва, яка обіцяє бадьорість, працездатність та інші звершення.Зараз - перша ночі. Кава уже не лізе, від кількості викурених сигарет закладає горло. А сон треба трохи посунути, принаймні на кілька годин. І цей виторгуваний час більш-менш ефектично використати, бо нащо ж тоді кудись сунути сон? Ось тому я шурую на кухню й зЗаварюю собі цей бридотний чай ″Енергійний″. І п’ю його. І нічого не відбувається. Сон насувається знову, горло закладає від викурених сигарет, а кава не лізе. Нічого не змінилося, крім одного: я випив чашку чаю ″Енергійний″. Сучасний український роман – це і є чай ″Енергійний″.

метафора друга. моя сьогоднішня. значно коротше, але все ж... (я тільки потім зрозуміла, шо це вплив бриниха - блум би з мене довго сміявся, якби то почитав).

Eagle (20:43:48 28/11/2007)
Як воно життя взагалі?

вербава (20:44:31 28/11/2007)
ну... сьодні зібралася в кіноклуб, трошки попуститися. прийшла - а там хрєнової якості франкомовний фільм про лакана

вербава (20:44:42 28/11/2007)
отаке, в принципі, й усе життя зараз...

вербава (20:44:54 28/11/2007)
ні хріна не ясно і якість посередня