власне, не всього, а тільки "короля ліра". власне, не тому, шо так любимо шекспіра, а тому, шо не прочитати його після сьогоднішньої вистави було б нечесно щодо себе.
я страшенно вдячна владикові. це було так дивно - він подзвонив зранку і запитав, чи не хочеться мені в "дах"... еммм... ясно, шо хочеться =) я про нього багато чула, але такого... такого гіпнотично-трансового, глибокого і чудового не чекала. і, крім чудової гри акторів - нє, я не знаю, як це треба викладатися, це шось неймовірне, це настільки налагоджено, шо здається, наче вони - одне велике тіло, - була ше й чудова музика "дахи-брахи". душа цього велетенського прекрасного тіла...

раджу. афішку можна подивитися тут, замовляйте квитки, йдіть, настроюйтеся на шось неймовірне... бо воно таки неймовірне.
[700x488]