продажі в росії почалися цього тижня. може, колись доїде й сюди.
"привид" був мало не ідеальною книжкою, щоб завершити серію (як і "reality" був мало не ідеальним альбомом, щоб піти зі сцени, та їм усе не йметься). але, мабуть, у несбьо синдром конан-дойля: він так старанно калічить харрі холе в останніх текстах (мінус два пальці у "сніговику", шрам після "леопарда", надто багато всього у "привиді" – і це список без травм душевних), наче його щиро ненавидить, проте остаточно з ним розправитися ніяк не може.
коли я читала "привида", то ще не знала, що буде наступний роман, тому була майже певна, що то кінець. я часто плачу від книжок, то нормально, але харрі холе саме оплакувала, в найбуквальнішому сенсі слова – кілька днів поспіль, як якусь дуже рідну істоту. і от тепер він знову буде. чорт, коли вже.
і страх – такий, як перед слуханням "the next day": у попередній книжці він був аж пекельно хороший, то чи залишилися в нього сили на ще кращу?

[400x584]