[показать]verbava -
Квіти, які я лишив на землі

Квіти, які я лишив на землі,
яких не зібрав для тебе, -
сьогодні я приношу їх усі,
щоб вони росли вічно,
не в мармурі чи в поезії,
а там, де впали й зотліли.

І кораблі на врочистих пристанях,
велетенські й ефемерні, як герої,
кораблі, якими я не керував, -
сьогодні я приношу їх,
щоб вони вічно плавали,
не в моделях чи в піснях,
а там, де розбилися й потонули.

І дитина, на чиїх плечах я стою,
чиї прагнення я розбив
суворою царською дисципліною,
сьогодні я повертаю її
для вічної туги,
не у сповіді чи в біографії,
а там, де вона зростатиме,
стаючи лукавою й грубою.

Це не злість відволікає мене,
схиляє до відречення й зради:
це втома, я йду, бо втомився тобою.
Золото, слонова кістка, Бог, плоть, місяць...
Тепер я майстер переліку.

Моє тіло, колись таке шляхетне,
моє тіло стало музеєм:
ця частина - спогад від чийогось рота,
ця - від руки,
ця - від вологи, ця - від спеки.

Хто власник усього, чого він не зробив?
Я так само не причетний до твоєї краси,
як до кінських грив і водограїв.
Це мій фінальний перелік.
На останньому видиху - люблю тебе, я люблю тебе -
о, тільки рухайся вічно.

dead mood by VisualField

Leonard Cohen -
The Flowers that I Left in the Ground

The flowers that I left in the ground,
that I did not gather for you,
today I bring them all back,
to let them grow forever,
not in poems or marble,
but where they fell and rotted.

And the ships in their great stalls,
huge and transitory as heroes,
ships I could not captain,
today I bring them back
to let them sail forever,
not in model or ballad,
but where they were wrecked and scuttled.

And the child on whose shoulders I stand,
whose longing I purged
with public, kingly discipline,
today I bring him back
to languish forever,
not in confession or biography,
but where he flourished,
growing sly and hairy.

It is not malice that draws me away,
draws me to renunciation, betrayal:
it is weariness, I go for weariness of thee.
Gold, ivory, flesh, God, blood, moon --
I have become the expert of the catalogue.

My body once so familiar with glory,
my body has become a museum:
this part remembered because of someone's mouth,
this because of a hand,
this of wetness, this of heat.

Who owns anything he has not made?
With your beauty I am as uninvolved
as with horses' manes and waterfalls.
This is my last catalogue.
I breathe the breathless I love you, I love you --
and let you move forever.

цікавого щодо цього перекладу - кілька.
по-перше, тут знову glory. здається, поряд з orchads це його улюблене слово.
друге - мені стає легше відступати від букви, щоб передати дух (звісно, той дух, який я відчуваю). не знаю, чи корисно це для юного організму, але. я так почуваюся ближчою до коена.
по-третє, це джон донн. третій рядок четвертої строфи - пряма цитата з повною зміною сенсу (розумні люди називають це контрафактурою. гарне слово). ось як воно все в донна:

Sweetest love, I do not go
For weariness of thee,
Nor in hope the world can show
A fitter love for me...

страшно приємно, шо з цим місцем у мене сталася проблема й довелося шукати. самого перекладу це не змінило (звісно, можна було би процитувати український переклад донна, але я його не знайшла, якшо він узагалі є), але дуже мене порадувало як хронічного філолога.