для різноманіття напишу шось за жизнь.
ночі три тому мені снився девід бові. класний такий, з різними очима, канєшно жи. на майспейсі є капєц смішна фотка бові в банному халаті, який (не халат, а бові) фоткає себе в дзеркалі - але він до того нестерпно прекрасний, шо йому навіть це можна пробачити (і шо ви думаєте? замість того, шоб далі писати за жизнь, я полізла дивитися фотку бові в банному халаті. ага, the teenage-myspace-girl thing. але ж чоооорт).
цієї ночі мені снився той-хто-дуже-логічно-мені-все-таки-приснився-бо-я-аж-сама-з-себе-дивувалася і буря. андріївська церква якось так високо, а під нею - важкі аж брунатні хмари. і я розповідала йому про бурю, бо в голові не лишилося ніц, крім погоди, а просто мовчати з ним я ше не навчилася - ні в сні, ні так.
доперекладали литовську версію сайту. вчора з нею дуже активно любилися, але перекладачка класна, бажання застрелитися не виникло.
коханий запустив сайт про бєрци, але там ше майже ніц нема. проте ж.
за попередній місяць прочитала п'ять романів воннегута. лишилося 9. і дві п'єси, бо більше не можу знайти. і три збірки оповідань прочитати, а дві прослухати в аудіокнижці, бо їх нема в читабельному вигляді. а в того дядька, який начитує "armageddon in retrospect", англійська вапше жорстка - ну, я думаю, цілком нормальна в нього англійська, але для американців. зараз трошки відірвалася від воннегута на бредбері - того, який рей.
пальці пахнуть новокупленим м'ятним милом.