Стосовно різниці в-б, ф-т в словах, запозичених із грецької - це пов'язано з різними варіянтами транскрибування цих слів - еразмівська (розроблена Еразмом Роттердамським) і райхлінська (рейхлінська), розроблена німецьким філологом Райхліном (ім'я забув). Перша більше прижилася в Зах.Европі (Теби, Атени), друга - в Росії. У вісімнадцятому столітті в Росії писали без виключень за Райхліном (пор. вид. "Древняя россійская вивліофіка", яке тоді друкувалося). В дев'ятнадцятому столітті написання частини слів було замінено у відповідності до еразмівського варіянту. Ці зміни носили безсистемний характер, закріплювалися у відповідності до того, як "історично склалося", більшість слів зберегли написання за Райхліном. В Україні українська мова більш активно розвивалася в підавстрійській частині, де не мали місце прямі заборони друку і т.д., де значний уплив на неї мала польська, в якій для всіх слів грецького походження прийнято еразмівське транскрибування. В Схід. Україні друкувалися переважно тексти худ. літ-ри окремих жанрів і фолкльорні збірки, в яких мало вживалося взагалі запозичених слів. Наукові і релігійні публікації було заборонено, а окремі винятки друкувалися "єрижкою", тобто у відповідності до рос. правопису. Т.Ч., на підрос. тер-ї Укр. прижилися російські варіянти написання. "Харківський" правопис 1930 був компромісним між зах.- і сх.-укр. варіянтами писемної традиції.
Исходное сообщение simply_the_grey
та й взвгвлі - шкільна граматика то не обов'язково те саме, що чутно з екранів