Вчора, все ж таки не витримав і подзвонив до неї.. Не зміг нічого путньго з себе видавити, був просто зачарований.. Вона мене розуміє, співчуває, але.. у неї є інший.. шкода. Ех.. знову все спочатку. Добре, що на цей раз обійшлось без тотального ігнорування.. Ми лише друзі. І нічого більшого..? Покищо - так. Чомусь не відчувається ні образи, ні злості.. Вночі я плакав.. від щастя, я чув її голос, міг з нею говорити, говорив.