У мене більше не залишилось сил боротись. Усе набридло, усе дістало. Я страшенно втомився. Втомився прикидатись, втомився бути кимось для когось. Мені потрібно трошки спокою.. душевного спокою. Мені набридло шукати. Шукати своє місце, своє призначення, свою ціль. Я хочу втекти від усього цього бруду, скла і бетону. Вирватись з цього полону і згоріти на волі. ...я вже й забув, коли востаннє сміявся, щиро сміявся. Мені потрібен хтось, хто і справді зрозумів би мене. Хтось, до кого можна прийти бодай о 4 годині ранку і просто попити чаю з домашнім печивом. Хтось, з ким можна було б ПОМОВЧАТИ..

Я не заню, що далі писати... В голові занадто багато думок.. Здається я все сказав, але ще купа усього залишилось сірою масою, що застрягла у горлі і не дає дихати..