В колонках играет - ТОЛ

ТОЛ "Утопия".... Два слова, лапки і тире... Ефект атомного вибуху. Це просто неможливо виразити словами. Це просто потрібно почути, відчути кожним хворим нейроном. Закритись в кімнаті і, забившись у куток, насолоджуватись... Насолоджуватись мовчки, впялившись у одну точку. Пропускати крізь себе кожну хриплу ноту. І вірити, що все це не з тобою.... Дивно, але чомусь хочеться затягнутись сигаретним димом. Просто зробити один глибокий вдих і отямитись лише тоді, коли жар обпече пальці. Давно такого не було. Я вже було почав забувати, яка вона на вигляд... ДЕПРЕСІЯ. Сподіваюсь, це лише на сьогодні... Я ВІРЮ, що це лише на сьогодні.