[450x600]
В колонках играет - Ill Nino - This Time
Настроение сейчас - Сонний, замучений і... здивований?...

Сьогодні вночі я так і не заснув. Обдумував... Все ж таки це правда - я ЇЇ кохаю. І не через те, що надворі весна. Весна? Весна тут нідочого. Я б із щадоволення поміняв її на ще одну Осінь. Осінь... А може навіть і не в Осені справа....? Справа в тому що я кохаю... Кохаю за те, що Вона є, за те, що Вона була, за те, що... За ЇЇ очі, за оксамитову шкіру, за усмішку, за кожен подих... За кожну мить ЇЇ життя.
Усе міняєть, ламається, старіє, вмирає. Але є речі непідвласні часу, котрі живуть своїм власним життям. Речі, які інколи не дають жити нам, але без яких ми б не змогли жити. Смерть, що дає життя...
Я змінився... Змінився настільки кардинально, що навіть перестав себе впізнавати... Але, мабуть, так воно і має бути. Потрібно жити, жити хоча б для того, щоб надіятись.