Весна – мій час депресії… Восени у мене бурні перепади настрою, але без особливих сплесків суму. Взимку я просто сплю. А от на початку весни мене накриває хвилею руйнівних настроїв…

Оскільки той мій щоденник можливо вважати закритим, спробуємо розпочати нове життя тут (а то немає куди і поплакатися при нагоді). Власне, плакатися ніхто й не збирався (феєньки не серуть). Буду залишати коротеньки театральні та подорожні нотатки. А ще цитувати наставників з йоги, бо дуже в них кумедно формуються думки, і я вже жалкую, що не записував їх з самого початку.
А, ну й ще трохи дітей цитувати буду. Вони формують думки ще краще за інструкторів йоги.