Старію. Однозначно. Оно вже й сивина на скронях. А це осьо святкували вчора. На природі. Ну скільки я того вина випив??? Ну най навіть літру! Це ж не привід, щоб сьогодні боліли очі і голова!

Добре, що нічого такого важливого на сьогодні не було заплановано. А аби було?!

Давно вже планував. А тепер таки зроблю собі зарубку в щоденнику. З початком Петрівки починаю постувати і в ідеалі переходжу на православний режим харчування. При чому самим страшним порушенням посту у мене буде не м’ясо, а алкоголь.

А там у майбутньому, дасть Бог, перейду на безалкогольне існування. Важче за все буде відмовитися від вина. Можливо на всі сто і не відмовлюся. Але перший крок необхідно зробити.

Що ще? Здається починається українізований період життя. На радіо все більше якісної української музики. Серед книжок все більше якісних україномовних. Треба буде зібрати невеличку (хоча б) бібліотечку. Перша книжка вже є. Не витримав: прочитав і пішов купувати.

З останнього дуже сподобався Любко Дереш, якій мені все більше нагадує Макса Фрая (як письменника, а не як персонаж). Тільки такого собі українізованого Макса Фрая западенського типу.

А з дрібничок мені дуже смакують нові в моєму вокабулярі слова: мжичка і тріскавці (можливо помиляюся у написанні останнього слова, діалектне найменування суниць, потім подивлюся, як там вірно буде...)

Ну от такої. Як буде час, то буду сюди більше занотовувати. Але то вже після травневих. Треба деякі хвости обрізати. А можливо й відкинути.

UPD. Згадав. Не тріскавка, а трускавка.