ДВІ БОЧКИ. Іван Крилов.

Дві бочки їхали; одна з вином,

А друга, та -

Була пуста

От перша – та собі без шуму, лагідком

Плететься,

А друга вчвал несеться;

Від неї по бруківці стукіт і громи,

І клуб кури;

Дорожній з остраху під тином стережеться,

Почувши бочку звіддаля.

Та як ця Бочка не гучна,

А проти першої в ній користь незначна.

—

Хто з справ своїх на пуп кричить всім без угаву -

В тім, справді, ладу мало.

Хто ділом зайнятий, - той тихий на словах.

Людина славна і гучна лише в ділах,

І думає свою діяльну думу

Без шуму.

Зі збірки «Байки дідуся Крилова»