[460x474]
Всі мої бажання не дуже складні, але складно знайти того, хто хоча б спробував це втілити у життя. Я просто вірю в краще, що може дати мені більш ніж маю у кишені. Остогидло варити густе шкідливе зілля, приймати за рецептом мого лікаря: три рази на день, двадцять один на тиждень, потім знову діставати запальничку, щоб нагодувати монстра, який три роки живе у моїх легенях.
Я просто хочу ідеального життя. Авжеж не складно все це вирішити раз і назавжди … Мені не подобається, що коїться у моїй країні. Твою мать, що за життя, коли на тебе тисне курс валюти з усіма твоїми банківськими рахунками. Нащо мені та їжа, якщо із штанів постійно визирає усмішка моїх сідниць? Я не маю право на поліпшення особистих справ, бо той бос, що керує сонцем бажає мені такого життя. І нащо мені то серце Європи, якщо тут найсильніше відчувається його біль?
Я не хочу таке суспільство, хай воно хоче мене, бо я хочу любити, а воно – мозок їсти. Річка ділить країну, а тут мені закривають пельку, бо я зі Сходу. Бажано думати рідною мовою. I чому в мене це не виходить добре?