• Авторизация


божевільна маячня, коли було втрачено мрію... 21-05-2008 01:23 к комментариям - к полной версии - понравилось!


Я закрилась від усього цього дійства великими навушниками, музикою з лап-топу і ним самим теж.
“let me show the world in my eyes” – каже соліст Депеш моду.
«Покажи, покажи мені світ у своїх очах!» – кажу я своєму уявному герою, забери мене з собою в довколосвітню подорож, поведи на найвищу гору, втопи у безпросвітній глибі світового океану, без мапи, без карти, без зоряного неба і без слів.
Я згадую останню нашу розмову – майже годинну бесіду про абсолютно нікому непотрібні речі, про слова і їх значення, про голос і про сон. Тоді я звертала увагу на твій неідеальний вигляд, на нечіткий вираз обличчя, на довгі вії та ідеальну форму очей. Ти багато жартував, багато розповідав, неприродно та вимушено посміхався.
Тої миті я розуміла приреченість всього нашого…нереальна довга-довга подорож, два самотні острови посеред океанів, нереально неподібні емоції та мотиви. І мій неприродній вираз обличчя.
Я розглядаю світ у твоїх очах, роздягаю поглядом Твій світ, замикаю його в собі і тихо сню. Твої губи закривають мої. Це довга-довга подорож у мій світ. Тепер тобі більш нічого не дозволено зачіпати, ні до чого не торкатись, не рухатись, лиш дихати і дивитись. Дивитись, як я сню.
Тоді Ти поможеш мені забутись. Забутись від довколишнього навкруги. Тепер Ти частина мене нинішньої. Ти маєш владу, бо везеш мене до того острова. Маєш слово, бо даєш мені його. Маєш силу, бо змінюєш моє життя. Бо ти знаходиш найщасливіше місце і найщасливіший день. І відтепер я знаю Твій світ зсередини. Смієшся? Дозволь ще хвильку самотності. Вона Тобі теж знадобиться. Я вийду на мить?
Відтепер я бачу тебе збоку. Мій знову неприродній вираз обличчя. Мене ще не встигли долучити до таємного товариства Твоїх беззастережних коханок, не вплели в інтриги, не змусили бути ворогом. Я залишилась з рештою світу спостерігати з Тобою. Ти розумієш, знаєш, що я маю на увазі. Тільки спробуй поглянути на все моїми очима. Відчути моїми почуттями, злитися з моїм трохи занехаяним нутром.
А я допоки вивчатиму Тебе зсередини. Сидітиму обдаль зі своїми крихітними бажаннями. Дивитися Твоїми очима, сміятися Твоєю посмішкою, і отримати маленьке диво котроїсь миті.
От і все.
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (3):
26-05-2008-19:40 удалить
Досить цікаво... Але що це?
Пошук себе чи щось інше? А може криза оригнальності чи просто втрата надії? Жахлива реальність чи обурений внутрішній
світ?
Скажу відверто - я тебе не знаю, а знайшов це просто по "контакту"... Але чи дійсно ти така на справді?
Мені цікаво, чи усвідомлюєш ти в той самий момент коли з кимось спілкуєшся все те про що ти пишеш?
Можливо я і помиляюсь, але твоя зовнішність не відповідає тому, що ти пишеш, як ти мислиш. Хоча то моя думка...
Стосовно тої легкотсі з якою ти оперуєш емоціями людей - мені вона не знайома. Я не можу віддати (як ти пишеш
відірвати) частину себе іншій людині, а потім так ззовні легко про це писати. Виходячи з написаного - саме ти залишала
свої відбитки на душах людей. А що ж з твоєю? Якою ти є? А якою хочеш бути?
Для мене - це досить нова тема, тому що я ніколи не грав з іншими. Тема "масок" у житті була відома задовго до наших
часів. Але повертатися до неї - це марнувати час... Я хочу зрозуміти - чи це документальні строки, чи все ж таки фантазія,
і якщо фантазія, то не зайшла вона надто далеко?

З повагою.
lorelei218 26-05-2008-20:29 удалить
ого! тепер я скажу відверто:
мене зачепив твій коментар.
хотілося б поспілкуватися тет-а-тет, скажем, в он-лайн режимі.
номер моєї асі є вКонтакті. стукайся! поговорим. відповім на всі питання.
обіцяю.
lorelei218 26-05-2008-22:03 удалить
пробую відповідати:
це моя писанина, яка дозволяє розібратися мені самій, хто я насправді. все, що я описую - напівреальність, напіввигадка. почуття справжні - обставини часом вигадані чи доповнені. чи дійсно я така насправді? це не мені судити.
так, в момент спілкування з людиною я усвідомлюю все те, про що пишу. це не так складно - ситуації часто повторюються: мої персонажі мене слухають, але часто не чують, роблять одинакові подарунки-вчинки-помилки.
кажеш, моя зовнішність не відповідає моїм думкам. а про що б я мала мислити і як? яка Твоя думка? мені дійсно цікаво)
про мою легкість з емоціями інших: я відірвала частину себе лише одному з усіх. писати про таке нелегко, повір. легко читається (що є великою похвалою для автора). я лишаю відбитки в душах людей своїми відчайдушними вчинками, відвертими словами і щирістю. що з моєю душею? останнім часом я занехаяла її, зайняла себе іншими справами, щоб не тривожитись...на це свої причини.
якою я є? повторюсь - це не мені судити.
якою хочу бути? справжньою. позбутись масок, знайти того, перед ким змогла би відкриватись дощенту.мабуть, так)
вся моя писанина - це документальні строки моїх почуттів на фоні реальних чи напіввигаданих подій.
розкажеш пару слів за себе? мене зачепив твій коментар. хочеться дізнатись більше про Тебе)


Комментарии (3): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник божевільна маячня, коли було втрачено мрію... | lorelei218 - Дневник lorelei218 | Лента друзей lorelei218 / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»