У мене надто мало часу, щоб впорядковувати думки. Вони зараз надто недоречні. Однак дійшло вже до того, що не можу впорядковувати справи, бо увесь час думаю. За короткий час трапилось багато подій. Моя душа не може прочути усього до кінця, мій розум відмовляється розставити все на своє місце, моє серце надто мале, аби прийняти такий емоційний вихор. Мої герої вражають мене. Кожен по-своєму вносить шматок іншості у мій світ. Зміна внутрішня вимагає зміну оточення. Все спонукає до дії, а я мовчки лежу на односпальному ліжку в надії на відчуття.
“I my ne maemo prava vtratyty te, sho je mizh namy…”
Я написала черговий месидж, що не вимагає відповіді. Я не знаю його відповіді на мої слова. Я не знаю його виразу обличчя проти моїх слів. Мені страшно від мого незнання. Мені заздрісно людям, які оточують його. Мені потрібен його номер телефону, щоб ділитись думками без відповіді. Мені потрібна його присутність у моєму житті. Будь-як…варіативний ряд губиться між банальними розмовами та ліжком.
Часом здається, він втратив відчуття високого, став черговим епізодом у погоні за спокусами мого тіла. Він не знає, що я тікаю від цього. Та я боюся втечі від нього.
Почата пляшка коньяку не надихає. Пачка цигарок створює антураж. Велике намисто та парочка обручок, дорога білизна і халат від Кальвіна Кляйна. Апартаменти втратили свою вагу. Для мене залишилось підвіконня і мої думки. Я вибачаюся за них, бо нікому не потрібна я зі своїм хаосом в душі. У кожного свій безлад.
Я курю цигарку. Копіюю жести чергової героїні. Мої манери витончені та жіночні. Мої думки змінені до невпізнання і рухаються у новому напрямку. Зникло неприємне відчуття недоречності. З’явився страх одинокості. Не вперше, згодна. Від того не легше.
Викидую недопалок за вікно. Відсутні перехожі пробачать мені мою витівку. Бо я не нашкодила їм. Скорше собі.
Ніч дає відповіді на парочку запитань…вони традиційно залишаються риторичними. І в тому їх роль. Дати час на роздуми. Поставити час перед фактом…Фактом твого існування в тому часі…і в просторі…Бо час невіддільний від простору. І в тому вся його суть.
[600x430]