• Авторизация


про мрії.... про друзів... ) 17-12-2006 00:22 к комментариям - к полной версии - понравилось!


вчора мою роботу опублікували на сайті... здійснилася одна з моїх мрій. незвичне бажання для дівчини мого віку. однак його здійснення принесло мені неабияке задоволення. задоволення собою. задоволення власних амбіцій. самореалізація. самоствердження.
неймовірні зусилля. до забуття і втрати відчуття часу. фанатизм.
несприйняття оточуючими. нерозуміння.
не ображаюся на них. навпаки. ми різні. у нас неоднакові цінності, погляди на життя, сприйняття цього світу.
серед тих людей - мої друзі, котрі поряд зі мною. то чи в праві я ображатися на них?.. через те, що у них свої клопоти, проблеми, інтереси.? що у них часом бракує часу для мене?
це вже егоїзм. вимагати, змушувати...
у них своє життя.
наші світи є кола, що лише дотикаються. в одній - кількох точках... за окремими інтересами.
навряд чи знайдеться хтось, хто розумітиме тебе стовідсотково (навіть ВІН не розуміє... =))) ). тому й друзів багато. тому всі вони різні. з неоднаковим сприйняттям цього світу, з власними думками та бажаннями.
всі вони допомагають мені в досягненні бажаної мети. вдалою порадою, щирим поглядом, доцільним докором, горнятком враннішньої кави. своїми повідомленнями зі смайлами. тим, що приходять без попередження. або на запрошення (що не менш приємно). тим, що іноді забувають про мене, залишаючи наодинці з самою собою.
побути в такому стані корисно. з"являється час для роздумів, висновків, рішень. часом дуже суб"єктивних і не завжди правильних. але власних.
від кожного зі своїх друзів беру щось для себе. за великим рахунком вони допомагають мені бути такою, як є... за це їм особливо вдячна.)))
вверх^ к полной версии понравилось! в evernote
Комментарии (2):
silent_way 25-12-2006-17:34 удалить
це класно коли відчуваєш, як ти добиваєшся поставленої мети...але..я не знаю як у тебе, але мені все більше і більше стає потрібно...все вище планка і вже не достатньо публікацій. конференцій. пам"ятних за них подарунків. навчання за кордоном по грантах. стати командиром взводу....це робить щасливим ..як спалах. а потім згасає.а щоб підтримати вогонь треба більше. треба краще. переступаючи через себе. свої власні почуття .поступаючись якимись іншими мріями....а потім не відпускає питання навіщо...."а замість відповіді тільки вітер свище"))))чи не забракне сил здіснити все? і це все фігня..головне щоб поряд був хтось хто розділить твою посмішку. заради кого ти зробиш те, що не зробила б навіть заради себе
lorelei218 26-12-2006-11:17 удалить
згодна...))) знаєш, сил не бракує... їх стає щораз більше. бо здається, що той "хтось" дуже близько. і заради нього ладна на все. бо він зможе оцінити. і розділити радість. і підтримати. стовідсотково розуміти. без слів. поглядом. і просто жити. відчуваю його майже поряд... от-тільки не можу побачити. поки-що... ))))


Комментарии (2): вверх^

Вы сейчас не можете прокомментировать это сообщение.

Дневник про мрії.... про друзів... ) | lorelei218 - Дневник lorelei218 | Лента друзей lorelei218 / Полная версия Добавить в друзья Страницы: раньше»