Цікавий цей Гордон. Він розумний звичайно, я теж нічо;) Але він мене здивував таки одним своїм ходом, а саме кінцівкою кожної свої програми...

А тепер "мислью по дрєву"(при небажанні, можна перейти одразу про Гордона). Багато хто мабуть в побутових ситуаціях наштовхується на людину, грубо кажучи тупішу за себе, принаймні за поведінкою, мг? після закінчення сперечання, а скоріше лайки, задаєшся питанням, а як можна було уникнути цього безглуздя?

Ну, я побачив три варіанти розвитку подій, окрім як сидіти і дивитися порожнім поглядом.

1. Опуститися до рівня опонента. Ну ситуація неприязна для мене. Ваш супротивник виявляється більш підкованим на побутових чварах з сусідкою і лише зберігаючи при собі "остроуміє", можна вийти переможцем. І в цьому випадку я відчуваю себе ідіотом, що перекаркав ідіота, але так як я ідіотом був лише пару хвилин, мені стає шкода другого ідіота. До речі! Якщо часто опускатися, то не помітиш, як тебе засмокче, і це галімо.

2. Залишатися при собі, але давати толерантні відповіді, в жодному випадку не пояснювати своїє ситуації - гоппонент не збирався їх слухати з самого початку. До речі, я перевірив в неті на логічномислячих людях - те, що я говорю пишу, розуміли з третього разу набридливого повторювання.

3. Ну цей передбачає вишуканість. Виявити майстерність володінняя словом, поставити опонента на місце. Ну іще звичайно можна збити з пантелику, але тут хахвичай шибкої майстерності не треба.

Так ось. Перший відмітається за шкідливістю. Други цікавий, у заключенні наголошу. Ну і третій власно-кажучи не кожному даний.

... Гордон, під час передачі декілька разів намагається гостро вколоти списом повітряний млин. Я ще жодного разу не бачив, щоб суперник(и) "паріровал" удар. Повітряний вітряк, за визначенням ніколи не визнає своєї поразки, всім хочеться залишатися небезпечними чудовиськами. Гордон не зважає на це увагу, він виступає в основному модератором форуму.

Так ось в кінці він завжди каже, що повітряних млинів нам як завжди побороти не вдалося. І от чим він мене здивував - в передачі лише вислуховуються думки представників усіх верств населення, які бажають висловитись. І вже розумними головами робиться висновок.

Коли на мене нападали в метро, я лише вставляв слова типу, будьмо толерантними та де ви виховувались, тут же за мене всупалися підковані уже в цій справі тьотєнькі, які несли справедливість. В даній ситуації важливо не посміхатись)

П.Б. Не сприймайте картинку буквально, це не вираження моєї позиції=)