Політичні пригоди України, подразнюють мене на..:

Треба вести діалог із собою. Вся ця байда про сумніви, суб'єктивність думки, не оціненої і сприйнятої загалом, і весь скепсис, що є реакцією на самостійно сформовану та сміливо висловлену думку, є лише реакцією на порівняння своєї залитої неякісним цементом думки із живою. Суспільство і оточення, особливо в сучасних умовах і настроях пихатості та психологічного неврівноваження, часто тягне вниз, опускає до власного рівня або відволікає, власне йому це необхідно. Мене цікавить сам процес мислення іншої людини і його успіхи в цьому занятті, проте, як правило, всі відповіді на задані ним питання у мене є і я стараюсь не займатись тим, щоби нав'язувати "правильну" відповідь) Цікавим, зазвичай є процес, а не результат, якщо результат і видається цікавим, то насправді цікавою є дискусія з цього приводу. Не пам'ятаю виключення з цього правила, щоби чиясь відповідь здалася стрімкіше прямуючою до істини, ніж моя. [Пам'ятаю, на жаль, як я був не впевнений у напрямку руху моєї відповіді і уважно прислуховувався до інших.]
Є лише одне "але", ведучи діалог із собою, ти поміщений в соме в це суспільство, яке притягує за вуха і треба бути адекватним, тому на цьому крапка ;ь