[320x240]
Настроение сейчас - ...

Нуууу…..
…А це, що називається, «ховайся в жито»…
Мене знов пробило на написання усілякого кхм-кхм…
Ну, але якщо його вже схвалили деякі «лічності», думка яких для мене особливо важлива, то можна і сюди загнати… на загальний осуд… ^__^
~
***
Ми грали в гру, хоч назви ми її не знали
Ми жили, вірили, кохали,
Ми не боялись тіні і смерті
І все навколо розглядали.

Коли ще сльози падали невчасні
Ми бачили цей світ невинним
Коли були ми повні щастя,
Й дивились світлим поглядом дитини

Та раптом в грудях різко защеміло,
Ми обімліли, розгубились
Себе у дзеркалі побачили і оніміли,
Усі зірки на небі розтопились

Крізь очі більш не сипалось тепло – лиш порожнеча
Крізь губи більш не сипались пісні – лише прокляття
Ми бачили життя, з якого смерть лиш втеча,
Цей світ – смола з пекельного багаття

І не благали ми у Бога допомоги,
А прямували лиш упевнено в Гадес
Не оглядаючись на пройдені дороги,
Не прислухаючись до окликів з небес
***
(January, 2008)