[410x587]
В колонках играет - Tristania - The Open Ground
Настроение сейчас - unintended

Ми стоїмо на краю самих себе, на гострих гранях, що так часто боляче ріжуть ступні…
І не дивимось у дзеркало, боячись загубити своє відображення… або перетворитися в нього.
Хтось когось заколисує траурними маршами… в квартирах без імен, лише номери, суцільні цифри, числа… Проштамповані життя…
Якби можна було ходити в абсолютному ніде…забувши про просторово-часовий континуум…
Відчуваєш, як щось боляче впивається тобі у шкіру?
Думки невпинно лізуть в голову, і шматують свідомість…
Зводять до неба очі лише приречені, решта ж втуплює їх кудись під ноги…