[315x535]
В колонках играет - Одрі - Хочу Горіти
Настроение сейчас - хз

В голові стоїть минуле. Зав’язло немилосердно у думках.
В голові стоїть Твій голос, Твої очі, Твої історії про ельфів, Твої малюнки, Твоє синє волосся, Твій кулон у формі меча, Ти сам.... і та музика, яку Ти ставив, коли ми разом малювали, спершись спиною одне до одного...
Боже, це ж так банально, а все ж... я не можу викинути Тебе з голови...
Не думала що так буде... факккк.... я б воліла покинути ці думки... просто не згадувати...
Бо тебе я й так вже не побачу.
...................
Інколи в цьому місті мені так тісно, мені не вистачає свободи.... забагато людей, забагато знайомих, забагато всього... Так би взяти і з усіх сил закричати прямо посеред міста. І нехай думають що хочуть. Вони такі ж як і я... просто люди, просто перехожі... просто Ніхто одне для одного... місто байдужості і похуїзму.
Єдиний порятунок - опускати голову в крижану воду, щоб замерзли всі думки і почуття...
Цікаво, а багато кроків відділяють весну від божевілля?
Я її ніколи не любила, вона зраджує принципам, вона непостійна, вона... ніколи не була нашою.
Мабуть я... втрачу себе до кінця... Розтрачусь попусту... ні для кого, навіть не для себе, щоб не зберегти в пам’яті життя такої маячні...
Зараз любити... мені здається... беззмістовним...
Бо навіщо, якщо це все дарма? Навіщо люди розбиваються і ніколи потому не можуть склеїтись назад?
Сім’я і т.п... хм... кажуть, є люди, що не народжені мати власну сім’ю. Інколи мені здається, що я до таких і відношусь. Я не розумію навіщо люди одружуються... Це давно перестало бути гарантією вірності стосунків. Це все просто робиться для годиться?
Люди зраджують постійно, це в нашій природі... Зрада річ така, що пробачити її можна як і багато чого в цьому світі. Тільки от проблема в тому, що забути її теж, як багато чого в цьому світі, неможливо. Хоча ми навіть самі собі зраджуємо, своїм поглядам, своїм принципам, своїм думкам... Люди зустрічаються з тими, з ким вони не хочуть зустрічатись. Всі користується одне одним... хто для грошей, хто для сексу, хто для розваги, хто для того, щоб мати під боком людину, яка б зігрівала, обіймала і шептала на вухо якусь маячню, називаючи цю всю лажу коханням. Хуйня то, а не кохання, вибачте на слові...

зі - в нас знову злива.... знову маленька радість...і я знову розівчилась плакати через дрібниці...