[409x419]
В колонках играет - Флер - Формалин
Настроение сейчас - ...

Oh, why can’t I be what you need, a new and true version of me? But I’m nothing so good, no I’m Nothing…

Дивитись на світ очима дитини – великими, здивованими, захопленими, часом наляканими...
Це те, що ми розучились робити. Забуваємо все це... і щирість вимінюємо на маски, товсті шари гриму.
Кожен видається собі великим філософом, котрий чудово розуміється в житті. В тому що вірно а що хибно. А насправді...
Кожен тупцяється в темряві, наштовхуючись на різни перешкоди, шукаючи двері до світла.
Кожен ховає свої слабкі місця, намагаючись видатись сильнішим і стійкішим до життя.
Кожен може сховатись за маскою холоднокровності, але насправді кожен шукає розуміння, підтримки, тепла, кожному це потрібно...
Ні, нічого в цьому житті я не знаю, переконуюсь раз за разом.
… … …
Я так ненавиджу своє відображення у дзеркалі, ненавиджу себе за те, якою я є.
Інколи ненавиджу випадкових перехожих за їх необережні погляди.
Стільки ненависного в цьому житті. Але чому?
Хіба ненависть має просякати почуття? Хіба вона?

Купіть хто не будь шматочок мене... або просто заберіть... викиньте його подалі, закопайте, спаліть... R U there? Can U hear me? Can U fill me? Can U heal me? Huh?

…Now you see me, now you don’t
Now you need me, now you don’t…