[443x654]
В колонках играет - Evanescence - Lithium
Настроение сейчас - ...мрії про...

Порожньо мені...
Інколи світ немає змісту, якесь все безглузде... сіре і одноманітне...
Завше мене цікавило як то – жити задля когось... Яке це відчуття, прокидатись з думкою про те, що ти комусь потрібен.
Хоча з іншого боку, залежність від людини досить страшна. Ось є людина, ось її немає, ось є зміст життя, ось його нема... а далі.... ?
Мабуть я ще мала і дурна і ніц в тому житті не розумію.

“…………I tried to be somebody else, but nothin’ seems to change, I know now this is who I really am inside… Look in my eyes, you’re killing me, killing me…………”

Ти малюєш словами цілі картини і це так чудесно. Правда, життя схоже на кольоровий папір. Все таке різноманітне, різнобарвне. А як добре придивитись то ще й дуже делікатне і тендітне.
У венках тече не кров, думки. Вони так раз за разом потрапляють у серце, змушуючи його сильніше скорочуватись. Колись мені це снилось... Страшно було і трошки не по собі.
Звиклась... Примирилась...
Хоча ігнорувати прямі погляди дуже важко. Інколи я їх боюсь, вони надто глибоко в мені... живуть і розхитують...
Я зараз так хочу трішки, зовсім трішечки... такого теплого весняного вечора на даху багатоповерхівки в теплих обіймах і термосу з гарячою гіркою кавою... мммррррііііїїї...
Я далеко не одна така з такими тарганами, то чому ж я почуваюсь так самотньо?
Чорд, весна прийшла, коти в душі шкребуть на повну силу...=*(

“What if I wanted to break?”