В колонках играет - L'ame Immortelle -Another Day
Настроение сейчас - fucked

«Пусть каждый сам находит дорогу
Мой путь будет в сотню раз длинней
Но не виню ни черта ни бога
За все платить придется мне»

Слова крутяться в голові… Такий хаос, чорт зна що.
Так, це моє життя. Я роблю власні вчинки, керуюсь власними мотиваціями, роблю власні висновки і сама несу відповідальність за себе.
Я не можу зрозуміти чому і навіщо в моє життя постійно лізуть, намагаються мною керувати, мене виправляти, всовувати під якийсь формат. Я ж не лялька, з якою можна гратись, крутити їй голову, руки, ноги… В мене теж є почуття, бажання, мрії, амбіції.
Невже це не вписується в вашу свідомість?
Чому не можна мене сприймати такою якою я просто є. З плюсами і мінусами. Людиною. Я, нажаль, не можу оправдовувати чужих сподівань і бути ідеальною. Не можу бути найрозумнішою, найудачливішою, найгарнішою і найдотепнішою.
Я – це я. І все.
Чому найближчі мені люди цього не хочуть розуміти?
Мені боляче бачити, як наші з батьками відносини хитаються, готові от-от розсипатись. Мені боляче постійно їх розчаровувати, не відповідати їх ідеалу доньки, боляче, що вони навіть не намагаються зрозуміти мене і мої почуття.
Чому знайомі постійно хочуть мені «допомогти», щось порадити, змінити мій хід думок, наставити «на путь істинний»?
Невже вони не помічають в мені того, що живе і кричить до них?

[300x446]