[299x400]
В колонках играет - Lacrimosa - Ich Verlasse Heut Dein Herz
Настроение сейчас - хреново маленько

Весь мир – театр,
Мы все – актеры по неволе,
И всесильная судьба распределяет роли,
И небеса следят за нашею игрой.
Ронсар.

Трапляються моменти, коли почуваєш себе чужим серед “своїх”…
Дивлюсь на знайомі обличчя, чую знайомі голоси, а все воно зливається в дивний хаос, безпорядок…
Хочеться втекти подалі від всього цього шуму…
Додому поверталась пішки, так не хотілось псувати собі настій, їдучи в набитій маршрутці, куди гірше – тролейбусі.
Вечірнє місто дуже гарне, воно вбирає в себе набагато більше, ніж здається на перишй погляд…
Запахи, звуки, голоси, кольори нікому непотрібних яскравих афіш, що так нещиро посміхаються випадковим перехожим…
Цікаво, чи комусь хочеться це перечитувати?…
…Звичайні будні звичайної людини…
А для мене це так важливо… Це все моє життя, мої почуття, мої думки…
Часом хочеться розділити їх з кимось, а не вистачає сміливості… Просто взяти і привідкрити двері в свій світ… Я роблю все навпаки, тільки комусь стає цікаво щось про мене довідатись – вішаю замки, не підпускаю до себе ближче, в кінці-кінців відштовхую…
…Цікаво, чи колись комусь вдасться мене вилікувати?…