В колонках играет - Shape of Despair - Angels of Distress
Настроение сейчас - а ХЗ...

Прокинулась в дивному хворобливому стані, наче мене настиг параноїдальний синдром, не може бути, щоб з самісінького ранку боліла голова, але так і є. На свідомість давлять ці чотири стіни, зводять з розуму, доводять до сказу... вночі прокинулась з цією маячнею в голові, коли попробувала сьогодні скласти все докупи, ось що вийшло.....

В моїх долонях перший постріл
Скорботою поліг у забутті
Нестримна іскра впала в попіл,
Плач розгорівся в іншому житті

Благання сипались мов сльози
На перехрестях чужих снів
Не встигли ще прив’януть рози
Як відчай втрати нас покрив

Не запекло там в жоднім серці
Бо мертва плоть вже не болить
На стелях жовтень пише „де ж ти?”
Відкрився розум... лиш на мить

Одної миті нам так мало
Нема сполучень і стежок
Повітря в грудях знов не стало
І на морозі шепіт змовк

Тремтять долоні, розсипають
Крихкі думки та почуття
Навколо пустка, забувають
Й без того страчене життя