Настроение сейчас - empty
В мені живе занадто багато холодних океанів.
І жодні компанії, треші, люди, розмови, посмішки не в стані їх витіснити. Кудись. На задній план.
Рано чи пізно вони затоплюють мене зсередини, підступають до горла і деруть своєю солоністю.
Може так і треба, може так і має бути? Інколи я перестаю розуміти все, що відбувається наколо мене. В мені.
Хочеться більше логічного, а не інтуїтивного. Раціонального, а не відчуттєвого.
Взимку тонути в цих моїх океанах так природньо, гармонійно, спокійно.
Зараз же, з приходом весни, мене чиїсь руки намагаються висмикнути звідти. І мені стає лячно.
Навіть порожньо місцями.
Я повернсь туди, де була позавчора. Повернусь і буду сидіти там увесь день, поки не стемніє. Поки мені не стане легше і спокійніше.
