Бувають дні, коли прокидаєшся і розумієш "Все не так".

Не на тому місці, не правильно, догори дригом, шкереберть...

Сьогодні один з цих днів. Дуже страшний мені, дуже...

Скажу одне...є певні об'єктивно існуючі явища, які не лякають мене до тих пір, поки вони якось не задівають дорогих мені людей.

Пів дня тримаю її за руку і плачу, щоб вона не бачила... Я боюсь... я дуже боюсь... я ж можу втратити...

Я хочу щось зробити... хоч щось, але ж від мене нічого не залежить.

Все ж буде добре, правда?!!!!