Haven't you heard?
I'm stuck on a verse
I'm stuck on a boy 
who fills me with joy
I knew I was wrong 
to jump straight on into 
this picture so pretty
But he is so pretty to me

And he doesn't know 
just how far I would go
Just to kiss him
He doesn't know how I pine

Cлухаю цю пісню-настрій весь вечір. Як частина домашнього затишку, шматочок дурного цього стану. Не хочеться думати про те, що буде завтра, післязавтра. Не хочеться думати про те, що зараз за вікном. Тільки знаходитись в цьому настрої... А яким має бути "святковий" настрій?... Для мене це сум, але світлий такий, приємний і трохи ностальгії  за минулим-майбутнім. Мені подобається, що навколо знову купа снігу, особливо гарно він падає в світлі ліхтарів. Вечірнє місто... ні, міста... вони завше такі особливі, такі затишні і чарівні. А коли ще будинки розцяцьковані сотнями гірлянд, припорошені снігом... все здається на крихту більш казковим. Мені і цього достатньо.