Ні, я все таки люблю дні підборів і платтячок.

Дні гарних заходів сонця.

Дні зустрічей із хорошими людьми, яких не бачила вже пів року

Дні, коли отримуєш видимий результат своєї роботи.

Дні, коли з навушників лунає улюблена музика.

Дні, коли кімната освітлюється великою кількістю свічок.

Тоді ніхто і ніщо не зможе зіпсувати моєї внутрішньої рівноваги.

Все ж залишається якийсь щем. За чимось/кимось чи абстрактний – то вже таке.

Просто без нього все якось не так. Тому нехай щемить собі.