[336x448]
Настроение сейчас - забігана і втомлена

А все-таки добре отак… до бабці з дідом махнути.
Кататись на дідовій зеленій «Україні», пити холодну воду з криниці, жувати чорний хліб, який видається найсмачнішою в світі їжею.
А ще слухати безліч цікавих дідових історій-спогадів, лежати в траві і дихати запахом паленого листя, замурзатись виноградним соком і горіхами, босоніж побігати по ще поки доволі теплій землі…
У цьому є щось таке… ні…цього словами не передаси.
…
А ще осінь… «осінь моя, ти примарними цвяхами міцно прибила мене до хреста»
Щось заплуталось поміж пальців, заснувало зіниці, заклеїло скотчем рота, аби не змогла заговорити.
А, по суті, і не хочеться…
Хочеться багато мовчати… слухати музику… торкатись… дивитись… відчувати…
…і бути поряд…
Я ще подумала… мабуть, я таки сильна… своєрідно так… але сильна…