Щось я перестаю розуміти життя. Ні, мабуть, не перестаю, а тільки починаю... Обіцяв, що нічого не буду розповідати, але ж я не кажу, про кого то :)
Коротше, розмовляв зі своєю знайомою... Якій 16 років... Досить давно не спілкувалися. Я ж такий, типу, приколіст, обов'язково приба приколоти-підколоти. Про хлопчиків... А вона мені каже, типу, що вона, як подруга, супер. А от як дівчина... Вона пасивна, виявляється. Ага, і що ви думаєте? Виходить, типу, в неї з хлопчиками нічог оне виходить, бо вона пасивна в ліжку, бо в неї досвіду мало, і що вона "не може вийти з себе". Блін... Я перестаю розуміти цей світ. Це мені так здається, чи нею скористалися, та викинули, причому, дуже необережно? Питання, мабуть, риторичне. Ще одне риторичне питання, мабуть, НАХ*Я?!!
Ну добре, воно злиплося вже. Ми всі хлопчики, ми всі думаємо або одною головою, або іншою... Але навіщо так опускати потім?.. Курва його мати... :(
І не в тому біда, що "не тому дала". Мала ще, мабуть. Тому не тому й дала. І ніхто її не попередив. Або попередили, але так собі. Типу, "казала мені мама, а я все зроблю навпаки". То ми теж знаєм... Але... Ну не розумію я...