Щось знов подумав, що було б прикольно почати щось коллекціонувати. Щось цікаве і неординарне. І не знаю, що саме. Підкажіть, хто має яку ідею!!!
Перевод на русский, для Кати ;)
Вот подумал, что было бы прикольно начать что-нибудь коллекционировать. Что-то интересное и неординарное. И не знаю, что. Подскажите, у кого есть какие идеи!
Осьо, панове, повернувся я із відпустки. Ну шо я можу вам сказати? Вона трошки затягнулася. Спочатку 3 тижні відпочівав від роботи перед компами, малюючи як завжди заплутані проги з біоінформатики. І ще хтось буде в них оптім рохбиратися. Мабуть. Як буде дуже треба і не ліньки. Але то не моя справа. Бо під час відпустки я вже марив іншою відпусткою. А саме, подорож до Праги. Ви уявляєте? Осьо планували піврочки, планували, і отримали таки по-справжньому шалену відпустку. Прогулянки містом, гра в "дурника", і... Власне, самі дурощі наприцкінці. Які тривали ще тиждень по тому. І приплюснутий стан. І небажання будь-що робити. І... І ми всьо то розрулили. Вроді, досить непогано. Ну, не одимн я старався. Але скажу вам, мабуть, т оне дуже чемна справа, будувати із довгої дружби якісь серйозні стосунки. Вірніше, в мене воно не вийшло. але адреналіну тепер, мабуть, до кінця життя вистачить. А друзі залишатсья друзями. Принаймні, маю зараз таке відчуття. Осьо, панове, повернувся я:)
Цікаво, а що таке вік людини? Корли вона молода, коли вона стара? Кои воно малеча, коли вже доросла?
Ось, наприклад, мені вже 20, вроді ж, дорослий вже. Чи ні? Батьки вважають, що ні, і весь час намагаються корегувати моє життя і мої вчинки.
Або, мама каже: "Ми сьогодні з дівчатами в кафе були". А спитайте мегне, так "мама з тітками в кафе ходили".
Або ж:
- Тату, а в нас на роботі одна тітонька по цює...
- А скільки їй років?..
- Ну, десь 25, мабуть
- Мам, чуєш, шо він каже?.. *регоче* (В плані, 25 - це молода дівчина)
Або ще один приклад. В 15-16 я себ вважав дорослим і крутим. А зараз трошки підріс, моїй сестрі скоро теж 16 буде. Вже "малою" її не назвати, але чи доросла?..
Хтось мені може підказати, що ж мені тут думати? Що таке малий, що таке дорослий ,і скільки мені років?:)
Блін, таке враження, що я сюди пишу або як п'яний, або як мені фігово, або коли я п'яний і мені фігово:)
Сьодні ир\\той випадок, коли я п'яний, невміняємий. але мені нормально:) Тому, одразу вибачаюсь за "правопис", бор я по клавішах не дуже попадаю. І виливаю сюди всі події, які сталися за сьогодні :)
Отже, почнемро. Чи з передісторії почати? Коротше, мораль тут така, що нєфіг на шось сподіватися від дівчат, яких знаєш вже досить довго. А сама байка така. Подруга одної моєї (прикольної) знайомої ( для Ані - так, це подруга Ані;) ) запросила мене до себе на ДН. Святкуавли сьогодні на озері. Погодка занку була так собі, але чи це азважає врізати по дорозі по пиву?:) Правильно, НІ! От ми і врізалию Потім приїхали, розпакувались, хтось пішов за дровами, хтось їх потім ламав і обив "костер", хтось сидів і дивився. Нас було я, (прикольна) знайома, її подруга, хлопецб подруги і друг хлопця подруги. Отака собі компанія. Хто що робив, то ви розподіляйте вже самі :)
Ну, то, шо ми піддали трохи, поплавали в озері, коли пройшов дощь, поїли смачне м'ясо (хоч і кричали, що воно персолене), покурили кальяна, я в процесі наповнення того кальяну замість води вином ще встиг вонити вугілля на руку (так, я знаю, я молодець:) ), я ще, по ходу, обгорів на сонці, ми трошки поприколюалися... Але головне, що я для себе виніс... До прикольної дівчини постійно ліз хлопець імениниці, лапав її потрохи, і все таке. Ну, шо як дівчинці то пофігу, мені шо? Але що я подумав, так це не тра, мабуть, до всяких курв приставати. Чи це в дівчат нормально, коли до них чужі хлопці лізуть, а вони тільки посміхаються і чекають, що там далі буде?..
То, кротше, я таке порішив, вмотав зі свята, хоч мене, мабуть, занесли до списку, і пішов святкувати до інших. Нє, я заздалегідь вже знав, але все одно, типу, вмотав. Мабуть, не дуже файно. Але так вже вийшло, і шо мені там ловити? Дозу ревнощів і всього такого?
То... Я вмотав, пограв в карти, постраждав фігньою, випив пива, потім ще, потім ще ,потім балакав багато фігні і пив пиво, потім мені зобиил файну зачіску і трошки макіяж, я ще пив і фігню ніс... Коротше, повеселилися на славу :)
А потім я п'яний-п'яний йшов-їхав-йшов додому, прийшов, і написав сюди отакий от пост.
А ще в асьці подумав, що поки воно літо, треба відпочівати. Від школи, зомашніх завданнь і неправильних дівчат:):):)
От останнім часом зтикаюся час від часу з постами та цитатами, що жінки - найкращі, що вони мають владу над чоловіками.
От не хочу нікого образити, але випадково подумав про такий момент:)
Світом правлять чоловіки, а жінки - чолоіками. Але...
Що відбуваєтсья з чоловіком. В нього є дві голови. Одночасно вони працювати не вміють. Якщо жінка зуміла (ото треба багато вміти, блін! :) ) вимкнути ту, що може думати, то все, вона має владу над чоловіком. Файно.
Що... Я не кажу "відбувається", а припускаю, що відбувається з жінкою:) Якщо жінка закохалася в когось, то вона зробить все, щоб бути з ним. Зробить будь*яку дурницю, яку він скаже зробити, щоб бути з ним. І їй все одно, що радять інші, що вони про щось попереджають. Це її гра, і вона мусить його завойувати. І почуваєтсья щасливою, коли чоловік нею користується...
І, мушу визнати, феномен укохання для чоловіків є рідшим, ніж для жінок. В чоловіків є одна голова, яка вимикає іншу. Рідше серце... В жінок - тільки серце, але воно вразливіше...
Не знаю, що я тим хотів сказати, просто, цікаво почути думки з цього приводу:)
Щось я перестаю розуміти життя. Ні, мабуть, не перестаю, а тільки починаю... Обіцяв, що нічого не буду розповідати, але ж я не кажу, про кого то :)
Коротше, розмовляв зі своєю знайомою... Якій 16 років... Досить давно не спілкувалися. Я ж такий, типу, приколіст, обов'язково приба приколоти-підколоти. Про хлопчиків... А вона мені каже, типу, що вона, як подруга, супер. А от як дівчина... Вона пасивна, виявляється. Ага, і що ви думаєте? Виходить, типу, в неї з хлопчиками нічог оне виходить, бо вона пасивна в ліжку, бо в неї досвіду мало, і що вона "не може вийти з себе". Блін... Я перестаю розуміти цей світ. Це мені так здається, чи нею скористалися, та викинули, причому, дуже необережно? Питання, мабуть, риторичне. Ще одне риторичне питання, мабуть, НАХ*Я?!!
Ну добре, воно злиплося вже. Ми всі хлопчики, ми всі думаємо або одною головою, або іншою... Але навіщо так опускати потім?.. Курва його мати... :(
І не в тому біда, що "не тому дала". Мала ще, мабуть. Тому не тому й дала. І ніхто її не попередив. Або попередили, але так собі. Типу, "казала мені мама, а я все зроблю навпаки". То ми теж знаєм... Але... Ну не розумію я...
Цікаво, як я зараз сховаюся, зміню щоденник, номер аськи і всю подібну фігню... Скільки людей про мене згадають?.. Не так, що "ой, як давно не бачились", а саме "і де він зник"?.. Може, проексперементувати?..
Ось, продовжую гру пані Незбагненної :)
Словом, треба копіювати список своїх ПЧ, далі:
1) підкреслюєте тих, з ким бачились в життєвих буднях;
2) виділяєте курсивом тих, з ким хотіли б зустрітися;
3) і ті, які виділені чи підкреслені розміщають теж такий пост у себе.
Вирішив багато не коментувати. Бо майже всі, хто потрапив до списку - давні друзі. А хто в мене тут недавно і теж у списку, значить, вони вже встигли стати давніми дурзями:)
Коли розумієш, що треба на папках з фото писати дату, бо не пам'ятаєш, коли вони були відзняті, то це значить... От ще не придумав, що то може позначати:) Сподіваюся, що не склероз. Але що? Мабуть, що життя іде вже повним ходом.... Геніально, блін:)
Що за життя? Навколо є достатньо друзів, знайомих... Але... Все одно, відчуваю себе якимось самотнім... І часто, навіть, зайвим... Ніби й нікому не потрібним... Що за життя?..
Отже, пані Sun_shadow нагоролдила мене літерою Р. Як хочете, щоб я вас теж літерками понагороджував, пишіть в коментарі, я щось думати буду:)
А, мало не забув! Що ж треба з нагородою робити. Треба написати в щоденник слова, які починаються на цю літеру і мають до вас певне відношення. І, звичайно, треба пояснити, яке саме :) Хоча б натякнути ;)
А я поки приймаюся за роботу, та вигадую слова на Р :)
Россійська - це, власне, та мова, з якої я завтра пишу екзамен. Тому і на першому місці :)
Ранок - це тоді, коли найважче прокидатися. Як написати Ранній Ранок, тоді прокидатися буде ще важче :)
Рок - така музика мені подобається
Робота - туди я заглядаю, зазвичай, по суботах, щоб заробити смобі трошки кишенькових грошей
Рєпа - це місце я чешу, коли в нього не приходять думки
Розваги - невід'ємна частина життя :)
Роутер - саме ця штукенція поєднуе мене із вами
Ровер - відремонтував, і можу знов на ньому починати ганяти, як божевільний Ю(
Розпланованість - це те, що мені не дуже подобається, і чого я стараюся позбутися в житті, хоча б в якійсь мірі :)
Ррррррррррррр... *чеше рєпу* Ось поки і увесь список. Я певен, що він ще не повний, тому, як ще що на думку спаде, обов'язково допишу :)
Вітаю всіхї. Всіх, хто причетний до цієї війни і до цієї перемоги. Я не люблю довго вітати. Просто, вітаю!!!
А тепер... Ось на пошту отримав такого листа. Від одного інтернет-робота.
Уважаемые пользователи JoinFriends !
Поздравляем всех вас с Великим Праздником - Днём Победы в Великой Отечественной войне.
День Победы - это бессмертный символ мужества, величия и силы духа нашего народа, это подвиг воинов и тружеников тыла. Пусть скорбь о них будет светла, а память жива до тех пор, пока живут народы, спасенные простым советским Солдатом, отстоявшим мир и жизнь на Земле.
Пусть в ваших сердцах, в сердцах детей и внуков навсегда останется светлая память, искренняя гордость за героическое поколение, защитившее и возродившее страну, ставшее примером бескорыстного служения своему Отечеству.
Мира и светлых дней вам и вашим семьям ! С Днем Великой Победы !
Ось... Хтось може мені пояснити, що коїться? Блін, прикро, коли такі свята перетворюють на величезнукампанію пропаганди... :(
По небу ангелы летят, под небом дьяволы ползут
И те, и эти говорят: "Ты нам не враг, ты нам не друг"
Ни там, ни тут...
Що я можу сказати? Знов негатив... І за що це так? Чи це просто чорна полоса? Чи це я зовсім вигадую вже? Чи це щось інше? Іноді все номарльно, іноді відчуваєш, що ти "ни там, ни тут..."
"Веселі, брате, часи настали
Нас лишилось так мало-мало..."
Де ті часи? Часи лицарів, кохання та романтики? Де ті часи світла й довіри?..
"Гайдамаки - правдиві воїни світла" Одні з небагатьох? Мабуть... Отут є класна пісенька... Я в захваті від неї... Але... Де ті світлі часи? Часи... минулго, далекого минулого? Чи це просто дитинтсво, світле й незаймане?
Найгірше, що в цьому світі, в якому все меншій кількості людей можна довіряти, і сам повільно перетворюєшся на них...
Ну от, і чи довго мені ще доведеься робити вигляд, що все ок, коли мені в душі все одно... Трохи неприємно... Та прикро за себе самого... Коли серце ще нагадує за себе, що воно тут, на місці...
Що таке?.. А фігня то, коли дівчина, яка тобі подобається, і з якою все б могло вийти, лише через власну необачність зустрічається тепер із твоїм другом... Його підколюють, мовляв, а чого це ти без дівчини? А куди її подів? А сам думаєш собі: "А то могли б і мене так підколювати..."
Ну і як можна було так прогавити той найвідповідальніший момент?..:( І сам винен, і нічого тут не поробиш... І дівчина вже не подобається, в принципі, зайнята бо, але іноді... От, пішов шукати, д окого б ще позалицятися:):):)