Пробач (Покраяне серце)
Пробач мені, що досі я кохаю,
Пробач, що я не можу позабути.
А щастя наше вже дістало краю
І відголос пустелі стало чути.
Надіятись на зустріч – марна мрія.
Не виконав ти жодну з обіцянок.
Тепер це я так ясно розумію,
Що так ти розважав панянок
Скажи мені, то де ж моя провина?
Можливо в тім, що сліпо довіряла?
Я виправити помилку повинна,
Щоб більше моє серце не страждало