Зима спливає сном дрімотним –

Накрила снігом пів землі…

Душа – притомлена, самотня –

Шукає щастя ув імлі.



Воно за нею слідом ходить,

Без слів підказує шляхи…

Але душа не знає броду –

Іде поволі… Навпрошки.



«Чого шукаєш, діво-душе,

Чого страждаєш без пуття?

Твій сон важкий – чи хтось порушить,

Чи зникне слід – без вороття.



Твоя стезя – твоє страждання,

І вибір твій – одвічний хрест.

Гірка сльоза, гірке зізнання…

І – дух, що з попелу воскрес!»-

1.
[640x278]
[640x463]