Затулю вуха, замкну свою душу і буду кричати: тут вхід не вільний! intermezzo(c)


Мені, мабуть, здалося? Що люди зовсім подуріли і вже не чують оточуючих.

Люди входять у наші життя, займають там місце, а потім вони зустрічають нову людину, зустрічають і тікають.

Запитувалося, чого ви тікаете, люди?

Та ще й не з порожнечею в руках, а з великим шматом сердця.

Чому ви забираєте усі приємності і залишаєте тільки непреривні спогади?

А нам, мені.. залишається стогнати і кричати,
так не чесно,
так не можна,

Люди,

Але ви вже закрили за собою двері, вас не повернеш..

А кортить, вірите?
Кортить до плачу і самого себе жаль, а навіть плакати нічим, ви все запакували у свої валізки та потікали, як мищі до кращого місця..Чому?

Чому ви починаєте любити іншу людину, краще, дужче?

Чому ви більше не звертаєтесь до нас у скрутніщі часи? Ми споганілися? Ми не варті?
Скажіть, чому?

Чому в один момент все пішло до біса? Ці ночі проведені в розмовах, нічого не коштують?
Ці посмішки також нічого не варті? А наше добре ставлення просто даремне?

А ви не чуєте мене люди. Тут вхід не вільний, не можна так просто прийти та піти, ніби-то моє життя нічого не варте.

Не варте?
[600x450]