Это цитата сообщения Горный_Стай Оригинальное сообщение

Веселости на 31 декабря

Читать далее...

Это цитата сообщения Горный_Стай Оригинальное сообщение

Веселости на 30 декабря

 

Читать далее...

Это цитата сообщения Горный_Стай Оригинальное сообщение

Веселости на 29 декабря

 

Читать далее...

Это цитата сообщения Горный_Стай Оригинальное сообщение

Веселости на 27 декабря.

 

Читать далее...

Это цитата сообщения Горный_Стай Оригинальное сообщение

Котик-тортик (реальная история подружкиной бабушки)

 Умер у бабушки старый кот Вася.
Белым родился и добрым остался.
Едет старушка на дачу любимую -
другу лежать  под высокой осиною.
Трясет электричка от торта коробку,
в которой кота уложили на полку.
Размер впечатляет – любил друг колбаску…
Уснула старушка, во сне гладит Ваську...
Очнулась внезапно - Что - то не так!
Коробка на месте, да только не та!
Она стала маленькой! - мысли пляшут.
"Где же ты Вася? Куда тебя тащат?"
"Стойте, отдайте!" И тут она вспомнила
студента веселого, да чернобрового.
Ну что же ,шутник, покушаешь тортика!
Запомнишь и бабушку и бедного котика!   

[340x500]

Это цитата сообщения Горный_Стай Оригинальное сообщение

Веселости на 28 декабря

 

Читать далее...

Московское время 6 часов утра! встаём, встаём, дамы и господа!

ну и ролик из КВН вам про 6 утра :)

Ще не пізнього вечора близько п'ятої пригальмовував перед виїздом на головну Велику Васильківську з бульвару Дружби народів, аж раптом ззаду несподіваний поцілунок у дупу. Став, вихожу з машини - таки жінка прудко вистрибує з темної Мазди. Півбіди. Терпіти не можу, коли чоловіки лізуть з поцілунками. В будь-якому сенсі. Досі з огидою згадую, як чоловічок напідпитку щось з-під мене хотів у маршрутці Тернопіль-Київ. Глупа ніч, пасажири дрімають, а той ніби щось на вухо сказати суне масними губами. Коротше, розглядаємо понівечене ліве крило. Я ввічливо для годиться про обережність на дорозі, а вона мені у відповідь: "Вдарила, але крило не гнула, воно таке й було!". Побійся Бога, вража жінко, ти ж брешеш та ще й мене, старого дипломованого вовка, хочеш вчити фізиці твердих тіл, - кажу, але поки не дуже обурюючись. Заховалась в Мазді з телефонною трубкою, а набалакавшись, запропонувала трохи грошей. Мені сумним здався той факт, що оця шляхова принцеса на мене нікчемного тут має витрачатись, і я вирішив викликати даїшників, щоб по-перше, збитки компенсували страховики, а не вона, а по-друге все ж образливо чути, ніби я в школі погано вчив фізику. Та тільки я розпочав з диспетчером розмову, як принцеса здає задом, об'їжджає мене і вже помахує хвостом з залитої вечірніми ліхтарями далечини. І залишився я один біля блимаючої аварійкою машини, з останньою цигаркою в зубах і невеселими роздумами про те, що геть позабув, як треба розмовляти з жінками, щоб їх не віднаджувати.. Вже скоро мене трохи розважив патруль ДАІ, склали протокола і обіцяли допомогти розшукати чарівну асфальтово-снігову фею

[421x453]
"МАМАНЯ, ЩЕЛКАЙ!"
-Эту фразу изрек Дед Мороз моей удивленной четырехлетней ученице, мама которой решила в супермаркете сфотографировать свою дочь рядом с бородатым волшебником, который в этот день был явно навеселе.
Рано начинают отмечать Новый год некоторые Деды, пусть даже и Морозы!

ЧУДО В МАРШРУТКЕ
Сажусь утром в маршрутку. Снег, черные деревья, машины, сизый дым от них. Мозг еще не проснулся, реагирует на все медленно. Попутчики нахохлились, смотрят в мутные окна. Я тоже поворачиваюсь к окну. Проезжаем мимо дома с огромной корявой надписью на нем «Босота». Мозг от надписи начинает быстрей работать.
Читать далее...

Это цитата сообщения Записки_Вождя Оригинальное сообщение

"Ваш муж". Руководство по разведению и уходу.... (Осторожно! Вызывает истерический смех!)

Вот такие вот книжки существуют! Надеюсь подобные произведения никто не воспринимает в серьёз.
[646x462]

читаем книгу!

МК-360 -- инновационное изобретение молодого уральского ученого на основе новейших НАНОтехнологий, помогающее в борьбе с курильщиками.

[600x410]
Нашла эту картинку "В контакте" у дочери, она мне так понравилась, что сама собой родилась сказка, которую представляю вам:

Однажды в лунную ночь прилив вынес ракушку вместе со мной на берег так далеко от моря, что я стал первым оседлым морским коньком, и решил воспользоваться своим новым положением. Вечерами принимаю ванны с морской солью, потом час любуюсь закатом, вспоминая мои путешествия, о которых мне так и хочется побухтеть кому-нибудь.
Но друзья далеко. Король облаков или Буревестник летает у Мыса Горн, предрекая бурю- старый маг шторма. Когда-то он был несмышленным птенцом с оранжевым громадным клювом, белой головой и узкими, вытянутыми к вискам, глазами. Ну точь в точь актер театра Кабуки. Только вот таких носатых японцев я не видел, хотя случалось мне дрейфовать у Японских островов. Тогда-то мы и подружились с ним. Но он в отличие от меня на суше заскучал бы. Едва ли его заставишь сейчас так посидеть в ванне (о, тепленькая пошла!). "А он мятежный просит бури"... Каждому- свое.
Приму ванну, почитаю роман или газету, которую выпускает Красный краб. Политикан еще тот, но пишет интересно, не было выпуска, чтобы он не вывел на чистую воду какого-нибудь обитателя моря.
После газеты сплю, свернувшись спиралькой в своей закрученной спальне. Слушаю шум волн и постепенно засыпаю, вижу во сне табуны морских коньков, прозрачных голотурий, громадных китов и стремительных дельфинов. Даже порой забываю выключить торшер в виде медузы и он светит мне всю ночь...
Да-а-а, что-то я разбухтелся. Пора и баиньки...

Центральною фігурою шестисерійної стрічки попри інші тут виступає постать малолітнього імператора Петра ІІ, яку у порівнянні з багатьма історичними особами епохи Руїни можна вважати навіть позитивною. Історична достовірність картини не наводить на серйозні сумніви, режисерський домисел і відтворення колориту місця подій та епохи майже не хибують, тому все це переглядається з цікавістю. В одному з епізодів, зникнувши з поля зору опікунів Долгоруких, у компанії двох улюблених псів на ранковому полюванні Петро прохопляється бажанням їхати до України. Чому України, коли до тих часів на наших землях діяла Малоросійська колегія, що ними керувала? Відповідь знаходимо у Чернігівському літописі, з якого бачимо, що онук тирана України Петра І не зовсім поділяв його імперські реформаторські погляди на південні землі:
[364x512]

«1727 року в місяці сентеврії Малоросійська колегія, з прибуттям у Глухів з Санкт-Петербурга таємного радника і міністра пана Федора Васильовича Наумова, скасована, і побори, які на козаків і на старшину, і на духовних законом від оної Колегії були покладені, указом монаршим відмінено теж. І гетьманом у Глухові став місяця октоврія 1 числа полковник миргородський Данило Апостол, для вибрання якого указом монаршим, через того ж міністра пана Наумова оголошеним, зібрані були зо всіх полків українських полковники з полковою старшиною, з сотниками, з отаманством городовим й курінним і з козаками, з полковими знаками і з музикою.. По всьому тому приїхав з великим оршаком в шестивіконній кареті багато вбраний вищезгаданий міністр пан Наумов разом з електором паном полковником миргородським. А за приїздом їх велено від усіх полків полковникам, старшині полковій і сотникам, також бунчуковим і значковим, і духовному чину приступити ближче до вказаного столу. І за тим приступили, ставши (той секретар, котрий віз монаршу грамоту) на столі підготовленому, прочитав ону грамоту всім вголос голосно, в котрій написано, що великий государ, його імператорська величність, Малу Росію і всі права малоросійського народу у всьому по тому неодмінно зберегти обіцяє як приступив з Військом Запорізьким під високу державну руку предків його величності попередній гетьман Богдан Хмельницький, і на його статтях дозволяє вільними голосами вибрати гетьмана, і які побори від колегії були знову поставлені, тим усім скасованими бути повелів»

[419x550]

Декого може пробити на сльозу несправедливість монарха до генералісимуса Меншикова, який ймовірно був щирий з Петром до певної межі, але з висоти ХХІ століття можна вбачати в засланні сподвижника Петра Першого належну спокуту гріхів великих, і ним самим так і не усвідомлених.
Хвороба і смерть царственого отрока не карою була йому за вчинки негідні, з цього важко щось закинути, не тільки в цьому фільмі, а й за історичними свідченнями Петро ІІ не був поганою людиною, необережність, надто легковажна розкутість і довірливість згубили його і засвідчили, як небезпечно бути царем у 12 років.