Прокинусь

Знову читати вірші
Чиї?
Його і її….
Бити об землю скло
Знов.
Її чи його??
Стерти з лиця землі
Хм…
Його? А може її??
Купалися у вогні
Увісні?
Чи давно навесні?
Чи може наснилося все того літа чудного
Коли небо в ромашках і сонцях втопилось
і змерзло.
Десь глибоко холодно.
Збіг обставин.
На липень будильник
у травні поставлю.
Й прокинусь в труні.
Не важливо, в його чи в її…
00:05
7.12.2005


дивно....
аж надто...
здавалось, досить...
здавалось, можу все, що схочу - хочу - плакатиму на самоті, а хочу - дивитимусь і не відчуватиму...

ніхто не зрозуміє цього поста, або зрозуміє не так, якшо хтось і прочитає...
та й "вірш" ще той, якіий крім мене не зрозумілий нікому. та й не потрібні ці вірші в дужках(хи ги , лапках), по суті...
а реально, нашо комусь твої думки, слова?? своїх не вистача (і як ото вголову таке лізе???? не второпаю...)чи шо??

і взагалі, давно пора забити болт на те фсе, що було.ні, не на все.
привиди...
добре, якшо ти цього не прочитаєш..
Добре, що ти зараз спиш.
добре, що я хочу розібратись в цьому всьому... все у мене вийде... правда ж???

закінчити можна лише цитатою:
ниточку перерізали - вуха відпали..