до дверей підійшла невисока жіночка у довжелезній, по п,яти, ЧОРНІЙ шубі...
вона мені була схожа на Смерть, особливо ззаду, в такому ЧОРНОМУ капішоні, похмура вся її шуба, а обличчя я не бачила..
вона вийшла одна на зупинку раніше мене...
я халишилась сама-самісінька в одинокому роздовбаному часом і життям рогатому, і подумала :Навіть Смерть вийшла раніше за мене...
де ж це я живу?7