Валерія Гай Германіка – справжній новатор! Скільки згадується непересічних фільмів, які вже не відкладаєш на «доки буде час», а розшукуєш, а тут 69 серій невідривного перегляду. Що тримає біля екрану? Зйомка з натури, з життя без вигадок, фантазій і домислів, режисер підгледів зріз життя , куди мають доступ небагато хто, і показав усім охочим. Достовірність з першого і до останнього кадру, глядацька інтуїція свідчить, як поліграф-детектор: «Не бреше!»
В кожного була своя школа, і критичні думки в мережі, не враховуючи бидлофлудистів, розділились на два табори: 1) таки правда; 2) навіщо показали «суцільний негатив»? чому воно вчить, і нащо його дивитись? Щодо негативу, обережні колишні школярі тихо відказують, що розбити носа на шкільному подвір'ї чи займатись коханням у спортзалі під час огляду школи комісією райвно – вчинки рівня Ромео і Джульєтти, а от гвалтування або вживання ін’єкційних наркотиків – такого в кіно не покажуть! Я теж гадаю, що про масовий розстріл учнів однокласником-збоченцем, що справді відбувся декілька разів в різних школах далекого зарубіжжя, серйозне кіно не зніматимуть, хіба м'ясо-треш задля відпочинку. Якщо кіно повинно чомусь вчити, то перш за все тих, хто має дітей-школярів, як не можна з ними поводитись. Недобір у «вихованні» з сильної людини робить сильнішу і самостійнішу (Єпіфанов, Ісаєв, Шишкова), а перебір може знищити слабку, тобто шансів вижити в неї менше, ніж в протилежному випадку, нажаль цього недомислив заслужений вчитель і автор підручника, за яким вчиться півкраїни. Ще правдиві моменти: в неповних сім'ях, де добра дурепа-мама дружить з дочкою, остання необов’язково, але може виявитись дурепою сама, як перша красуня Буділіна, а де добрий батько дружить зі слабким сином, з останнього може полізти таке багно, що ховайся, а він того сам не помічатиме, як тихий Дятлов, до якого немає претензій у жодного вчителя. Цікаво заторкнули неонацистів, для яких молоді – гарматне м'ясо, а голови важать лише у своїй кількості. Гідна поваги директорка, що звільнила педагога-нациста, хороший приклад для власне нашої країни. А в цілому – це реальні діти, розкуті і звільнені від ідеологічної освіти, що мають вибір кожного дня: вчитись або не вчитись і відповісти за наслідки. Радянська школа не передбачала відвертість педагогів перед учнями, перших за це нищили, аж тріски летіли, тільки радянської школи вже не буде, а школа Гай Германіки ще лишається.
[653x481]