"Убивать, убивать и убивать! Без промедлений и без всякой волокиты"
(В.И.Ленин)
Цитувати вождя світового пролетаріату мене наполегливо привчала шкільна вчителька історії Олена Олександрівна, не зважаючи на те, що у 50-томному зібранні творів ідеолога сучасних російських політологів часто траплялись настанови, які трохи суперечили моральному кодексу будівника комунізму. Вчителька української літератури на запитання про сенс тичининого заклику "всіх панів до дної ями" змінилась в очах, її очі стали злі, вона відказала, що охоронці чистоти партійних рядів добре розуміли, хто пан, а хто пропав, і на цьому тримається Радянська держава.
На поч ХХ ст не було комп'ютерів і програмованих роботів, але технології тодішніх програмистів успішно діяли на цнотливих вінчестерах людських мізків, і команда "винен! на розстріл" не викликала заперечень масово. І це не єдиний приклад устрою суспільства, коли люди втрачають природний інстинкт самозахисту, завжди готові підкоритись команді Delete. Задум авторів фільму вочевидь запитати у глядача: "хочемо ми жити в такому суспільстві? що може до цього знову привести? хто винний у байдужості сьогоднішніх громадян, вони самі, чи ленінські програми, що працюють в їх мізках та передаються у спадок?"
[267x400]