Моїй шестикласниці на сьогоднішній урок української літератури було задано або записати до зошита текст відомої колискової, або скласти власну колискову пісеньку. Як ви гадаєте, що обрала моя дівчинка?
Звичайно ж, вона згадала про це завдання тільки в неділю, в другій половині дня. Але це не завадило їй самій і досить швидко скласти колисанку, текст якої я вам пропоную.
Отже –

«Котикова колискова»

Котики взялись за лапки,
А дитинці треба спатки.
Котики поснули вже,
А дитинка не засне.
Каже Мурчик: «Спи, засни
І насни веселі сни.
Я тобі допоможу –
Тобто поруч полежу».
На дивані хлопчик спить,
Котик поруч з ним сопить.
Спи, маленький, спи, пухнастий,
Спи, гарненький, спи, смугастий…

Звичайно, я розумію, що меж для вдосконалення немає, і недоліки цього віршика теж чудово бачу. Але все ж таки… Мені сподобалося. А вам?