Сиджу, перекладаю українською мовою власну ж казку… ну, треба мені. Доходжу до вислову «встать на цыпочки», перекладаю на автоматі – «звестися навшпиньки» - и згадую…
Рік десь 1999-2000. Леся «пишається наче киця в попелі» - походжає по кімнаті у новенькій сукенці - «на цыпочках» - скажу поки що так, щоб самого смаку розповіді на псувати.
Тато щось їй каже, вона в сльозах вилітає до мене:
- Мам, тато сказав, що я ходжу навшпиньках… - і з образою, з притиском так: - А у мене ж не ШПИНЬКИ, а ПАЛЬЧИКИ!!!